Мовчан Світлана Леонідівна
Мовчан Світлана Леонідівна
Освіта:Неповна вища.
Стаж роботи:35 років
Загальний педстаж-35 р;
Посада:Вихователь
Вікова група:Молодша група дошкільного віку.
Автобіографія
Я, Мовчан Світлана Леонідівна,
Народилася 5 січня1969року
В с.м.т Близнюки Близнюківського району Харківської облості.
В сім’ї робітників.
У 1976 році вступила до першого класу в Близнюківської загальноосвітньої середньої школи
Яку закінчила в 1986 році.
З 1986 року по 1988 – студентка Красноградського педагогічного училища по спеціальності «Дошкільне виховання»
В 1988 році була прийнята на роботу у ДНЗ №2 «Сонечко»
На посаду вихователя
У цьому році переведена в ДНЗ №1 на посаду вихователя працювала до 1997 року.
В 1997 році була переведена в ДНЗ №2 «Сонечко» вихователем де і працюю по цей час .
Знайти своє покликання
КОЖНІЙ ЛЮДИНІ ХОЧА Б ОДИН РАЗ У ЖИТТІ НЕОБХІДНО БУЛО ДАТИ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ: «КИМ ВИ ХОТІЛИ БУТИ В ДИТИНСТВІ?». А Я ХОТІЛА ЩЕ З ДИТИНСТВА БУТИ ВИХОВАТЕЛЕМ. ВИХОВАТЕЛЬ - ОДНА З НАЙБІЛЬШ ВАЖЛИВИХ І ЗНАЧИМИХ ПРОФЕСІЙ В НАШОМУ СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ. ПРАЦЮЮЧИ ВИХОВАТЕЛЕМ, РОЗУМІЄШ, ЩО ВСІ ДІТИ ІНДИВІДУАЛЬНІ, І ТИ, ЯК ПЕДАГОГ, ПОВИНЕН ЗНАЙТИ КЛЮЧИК ДО КОЖНОЇ ДИТИНИ. І НЕ ТІЛЬКИ ДО НЬОГО, А Й ДО ЙОГО БАТЬКІВ. А ОБДУРИТИ ЇХ, ЦИХ «МАЛЕНЬКИХ ЧОЛОВІЧКІВ», НЕМОЖЛИВО. ВОНИ ЗАВЖДИ ВСЕ ПОБАЧАТЬ. ВОНИ ВІДРАЗУ ЗРОЗУМІЮТЬ, ЯК ТИ ДО НИХ СТАВИШСЯ: З ЛЮБОВ'Ю АБО БЕЗ. І ВІДПОВІДАЮТЬ ТОБІ ТИМ ЖЕ. АЛЕ ПІЗНАВШИ ДИТИНУ КРАЩЕ, Я ВЖЕ РОЗУМІЮ ЇЇ, ЯК ПОТРІБНО ЗАСПОКОЇТИ, ЗАОХОТИТИ ЧИ ДОПОМОГТИ.КОЖНОГО РАНКУ ПРИХОДЯЧИ В ДИТЯЧИЙ САДОЧОК, ДО МЕНЕ ПІДБІГАЮТЬ УСМІХНЕНІ ДІТКИ, І ВСІ ХОЧУТЬ ЩОСЬ ЦІКАВЕ РОЗПОВІСТИ, ТЕ ЩО З НИМИ ТРАПИЛОСЬ, ЧИ ЩО ВОНИ БАЧИЛИ, ЧИ ДЕ ВОНИ БУЛИ. І САМЕ ЗАХОПЛЮЮЧЕ В ЦИХ РОЗПОВІДЯХ – ЦЕ ОЧІ ДИТИНИ, ТЕ ЯК ВОНИ СВІТЯТЬСЯ, ЯКІ ВОНИ РОЗКРИТІ, ДОВІРЛИВІ.ЛОВЛЯЧИ ЇХ КОЖНЕ СЛОВО, ЖЕСТ, МІМІКУ Я РОЗУМІЮ ЯК ЇМ ПОТРІБНА МОЯ ПІДТРИМКА, МОЯ ДУМКА, МОЯ ПОСМІШКА, МОЄ РОЗУМІННЯ, КОЖНОГО РАЗУ Я ВІДДАЮ ЇМ СВОЮ ЛЮБОВ І ТЕПЛОТУ СВОГО СЕРЦЯ. Я НАМАГАЮСЯ ЗБЕРЕГТИ В КОЖНІЙ ДИТИНІ ВСЕ ТЕ ХОРОШЕ, ЩО В НІЙ Є ЗАРАЗ. ЩОБ ЦЕЙ ПОГЛЯД, ДОТИК, СПІВЧУТТЯ, ЧУЙНІСТЬ ЗАЛИШИЛОСЯ З НИМИ НА ВСЕ ЖИТТЯ.ЛЮБОВ ДО ДІТЕЙ, ДО ПРОФЕСІЇ НЕ ЗНИКАЄ, А КОЖНОГО ДНЯ СТАЄ ЩЕ МУДРІШОЮ І ГЛИБШОЮ. НАЙТИ СВОЄ ПОКЛИКАННЯ, СТВЕРДИТИСЯ В НЬОМУ – ЦЕ ЩАСТЯ ПЕДАГОГА.МОЯ ПРОФЕСІЯ ДЛЯ МЕНЕ ЦЕ І Є ЖИТТЯ. І Я ПИШАЮСЯ КОЖНОЮ МАЛЕНЬКОЮ ПЕРЕМОГОЮ У СВОЇЙ ПРОФЕСІЇ. ТАК, САМЕ ПИШАЮСЯ: ДОВІРОЮ ДІТЕЙ, МОЖЛИВІСТЮ ВИХОВАННЯ НОВОГО ПОКОЛІННЯ, ДОСЯГНЕННЯМ КОЖНОЇ ДИТИНИ, МОЖЛИВІСТЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАСНОЇ ТВОРЧОСТІ
Моє життєве кредо
«Я не прагну бути першою ,
але хочу бути кращою !»
ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО
«До кожної дитини ключ знайти,
У праці результат хороший мати,
Упевнено і творчо до мети іти:
З любов’ю серце дітям віддавати!
Участь у заході " Тиждень безпеки дитини ".